Минуле гуцульського краю

Журнал  “ПІК”, №36(71) від  3-9  жовтня 2000 р.

     Дані археологічних розкопок свідчать, що перші люди жили тут ще в епоху мезоліту, тобто 100 - 38 тисяч років до Р.Х. Найдавніші стоянки первісних людей, що населяли Карпати, виявлені археологами в селі Заріччя Надвірнянського району та в околицях с. Делятина. З кінця ІІ ст.н.е на Гуцульщині поселяються племена карпів. Деякі дослідники припускають, що саме від назви цих носіїв культури карпатських курганів і походить власне сама назва гір - Карпати. Про це свідчать легенди і перекази, які дійшли до наших днів. На зміну карпам на початку VII ст. н. е. приходять племена білих хорватів, писемні згадки про яких знаходимо у Нестора Літописця. Знайдені при розкопках римські монети дають підставу стверджувати, що жителі цих місць мали торговельні зв'язки з римлянами. Німим підтвердженням є Овідієва гора поблизу с. Кути у Косівському районі, яку пов'язують з іменем засланого поета Овідія. 

    У IX-XI ст.ст територія Гуцульщини належала до складу Київської Русі, а з XI по XIII - до Галицького та Галицько - Волинського князівств. З тих часів до нас дійшли топонімічні назви урочищ урочищ Галицька гора, Княжа гора, Боярське пасовище, Княждвір тощо.