Моє Заріччя над Прутом

П. Сіреджук. Фортифікації Галицької Гуцульщини

Фортифікації Галицької Гуцульщини

 Витяг  з  статті, опублікованої  в  газеті  «Гуцульський  край» 16  грудня  2010  року

       Феодальні двори, як правило, будували на рівному майданчику, на підвищенні, поблизу потічків і струмків, як уже зазначалося, з добрим оглядом місцевості. Їх складовими елементами були шляхетський двір (місце проживання володаря села чи його адміністрації), алкір (сторожова вежа), господарські будівлі (конюшня, хлів, курник, пекарня, стодола, шпіхлер). На перших порах, коли були постійні загрози нападів татарсько-турецьких орд, вони мали замкову систему оборони. 

      У будівництві феодальних дворів Галицької Гуцульщини чітко можна виділити два етапи: ранній і пізній. Ранній феодальний двір був вежовим, а пізній – з алкірами. Найкраще вежова система військового захисту простежується на прикладі феодального двору села Заріччя на Надвірнянщині. З інвентарю села, який датується 4 січня 1701 р., узнаємо, що на присілку Межиріччя був оборонний двір власника села Олександра Белзецького. Він мав вигляд добротної хати, яка складалася з двох кімнат, сіней, кухні, прикухні з вікнами. В ній була проста біла кахлева піч. Неподалік знаходилася дерев’яна пивниця. Далі йшов другий житловий будинок з двох кімнат, який мав глиняну білу піч з комином. За нею була стайня з підлогою і прибудованою стаєнкою, інші господарські будівлі. 

      Оборонний двір був обнесений ялиновим палісадом. Потрапити на його дитинець можна було тільки через в’їзні окуті ворота, які мали хвіртку. В палісаді на подвір’ї двору знаходилася башта невеликих розмірів зі стрільницею. За нею розташовувався курник.

 

Куди далі?